-
1 прямо к делу
прямо к делуיָשָר לָעִנייָן -
2 прямо к делу
in medias res лат. -
3 прямо к делу
part.gener. aller au fait -
4 прямо к делу
-
5 переходить прямо к делу
vbook. in medias res gehenУниверсальный русско-немецкий словарь > переходить прямо к делу
-
6 перейти прямо к делу
vgener. ir directamente al grano -
7 приступить прямо к делу
vgener. ir al granoDiccionario universal ruso-español > приступить прямо к делу
-
8 приступить прямо к делу
vgener. aller droit au fait, parler sans préambuleDictionnaire russe-français universel > приступить прямо к делу
-
9 прямо
1. прил. кратк. см. прямой 2. нареч.1. straightдержаться прямо — hold* oneself erect / upright
2. (без пересадок, остановок; непосредственно) straightидти прямо к цели — go* straight to the target
это прямо относится к вопросу — it has direct reference to the case / question
3. ( откровенно) frankly, openly, bluntlyсказать прямо — say* frankly / openly, tell* roundly
она сказала это ему прямо в лицо — she said it right to his face; she told him roundly
скажите прямо — come* right out with it, be frank
4. разг. (совершенно; при сущ.) real; (при прил.) really5. разг. ( как раз) exactly; downrightпопадать прямо в цель (прям. и перен.) — hit* the mark, hit* the bull's eye
смотреть прямо в глаза кому-л. — look smb. straight in the eye(s)
♢
прямо со школьной скамьи — fresh / straight from school -
10 прямо
1. нареч.тура, туп-тура, тураға2. нареч.без наклонатура, төҙ3. нареч.немедленно, непосредственнотуп-тура, туранан-тура4. нареч.откровеннотуранан-тура, асыҡтан-асыҡ5. нареч. в знач. усил. част.; разг.бөтөнләй, ысындан да, ысынында ла, ысынлап та -
11 прямо
Н1. otse, otseteed, ülek. ka joonelt; sirgelt; идти \прямо otse(teed) minema, приступить \прямо к делу kohe asja kallale asuma, идти \прямо к заведующему otse(teed) v joonelt juhataja jutule minema, держать голову \прямо pead otse v sirgelt hoidma, \прямо пропорциональные величины mat. võrdelised v proportsionaalsed suurused;2. otsekoheselt, sirgjooneliselt; отвечать \прямо otsekoheselt vastama, \прямо выраженный отказ sõnaselge äraütlemine -
12 прямо
1) doğru, dos-doğruидите прямо - dos-doğru ketiñiz2) doğrudan-doğru, dos-doğru, doğru, amanприступить прямо к делу - doğrudan-doğru (aman) işke başlamaq3) (откровенно) açıq, açıqtan, açıqtan-açıq, doğrudan-doğruбудем говорить прямо - açıqtan-açıq laf etecekmiz4) ус. kerçekten de, aqiqaten, tamamон прямо герой - o kerçekten de qaramandır -
13 прямо
1) догъру, дос-догъруидите прямо - дос-догъру кетинъиз2) догърудан-догъру, дос-догъру, догъру, аманприступить прямо к делу - догърудан-догъру (аман) ишке башламакъ3) (откровенно) ачыкъ, ачыкътан, ачыкътан-ачыкъ, догърудан-догърубудем говорить прямо - ачыкътан-ачыкъ лаф этеджекмиз4) ус. керчектен де, акъикъатен, тамамон прямо герой - о керчектен де къарамандыр -
14 прямо
қисми аввали калимаҳои мураккаб ба маънои «рост»: прямоугольник росткунҷа нареч.1. рост, мустақиман; ехать прямо рост рафтан2. рост, мавзун, бехаму рост, каҷнашуда; сидеть прямо рост нишастан; держаться прямо рост истодан, худро рост гирифтан, қомат рост кардан3. рост, бевосита, мустакиман, яксара; приступить прямок делу бевосита ба кор сар кардан4. рӯйрост, ошкоро, кушоду равшан; говори прямо рӯйрост гӯй, яктаву халосашро (пӯст-кандаашро) гӯй5. в знач. у сил. частицы разг. ҳақиқатан, дар ҳақикат, вокеаи, ба ростӣ; тамоман; он прямо герой вай ҳақиқатан каҳрамон аст; я прямо поражён май тамоман ҳайронам6. в знач. у сил. частицы разг. рост, дуруст, як ба як; он попал прямо в цель ў рост ба нишон зад, ӯ дуруст ба ҳадаф зад; прямо гаки хақиқатан, дар ҳақиқат, ба ростӣ, …у бас -
15 ближе к делу
[Invar; fixed WO]=====1. Also: К ДЕЛУ(!) [usu. indep. sent]⇒ (used as a prompt, appeal, or command) do not digress, speak relevantly:- get (come, stick) to the point;- to business!;- get down to brass tacks.♦ "Но к делу, к делу, Маргарита Николаевна. Вы женщина весьма умная и, конечно, уже догадались о том, кто наш хозяин" (Булгаков 9). "But come to the point, Margarita Nikolayevna. You are a very intelligent woman and have naturally guessed who our host is" (9b).♦ [Авдонин:] Побежал я, короче говоря, в контору. Комнату просить. Очень плохо соображал... [Третий коммунист:] Под газом? [Авдонин:] Какой - под газом! Рано утром. [Яблоков:] Ближе к делу, Авдонин (Салынский 1). [ А.:]... То put it briefly, I ran to the office to ask for a room. I hardly knew what I was doing.... [Third communist:] Were you tight? [A.:] I wasn't tight at all. It was early in the morning. [Ya:] Stick to the point, Avdonin (1a).♦ "Теперь к делу: что вам сказала княгиня Лиговская обо мне?" (Лермонтов 1). "Now, to business! What did the old Princess Ligovskoy say to you about me?" (1a).⇒ this is more relevant than what was said before:- [in limited contexts] now you're talking.♦ [Галя:] Хорошо, если ты хочешь откровенности - пожалуйста: во-первых... [Андрей:] Слушай, нельзя ли прямо - в-десятых! [Галя:] Хорошо! В-двадцать-пятых! [Андрей:] Вот это ближе к делу (Розов 1). [G.:] All right-if you want me to be frank - first... [A.:] Listen, could you make it short and start with "tenthly"! [G.:] All right! Uventy-fifthly!... [A.:] Now you're talking (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > ближе к делу
-
16 к делу
[Invar; fixed WO]=====1. Also: К ДЕЛУ(!) [usu. indep. sent]⇒ (used as a prompt, appeal, or command) do not digress, speak relevantly:- get (come, stick) to the point;- to business!;- get down to brass tacks.♦ "Но к делу, к делу, Маргарита Николаевна. Вы женщина весьма умная и, конечно, уже догадались о том, кто наш хозяин" (Булгаков 9). "But come to the point, Margarita Nikolayevna. You are a very intelligent woman and have naturally guessed who our host is" (9b).♦ [Авдонин:] Побежал я, короче говоря, в контору. Комнату просить. Очень плохо соображал... [Третий коммунист:] Под газом? [Авдонин:] Какой - под газом! Рано утром. [Яблоков:] Ближе к делу, Авдонин (Салынский 1). [ А.:]... То put it briefly, I ran to the office to ask for a room. I hardly knew what I was doing.... [Third communist:] Were you tight? [A.:] I wasn't tight at all. It was early in the morning. [Ya:] Stick to the point, Avdonin (1a).♦ "Теперь к делу: что вам сказала княгиня Лиговская обо мне?" (Лермонтов 1). "Now, to business! What did the old Princess Ligovskoy say to you about me?" (1a).⇒ this is more relevant than what was said before:- [in limited contexts] now you're talking.♦ [Галя:] Хорошо, если ты хочешь откровенности - пожалуйста: во-первых... [Андрей:] Слушай, нельзя ли прямо - в-десятых! [Галя:] Хорошо! В-двадцать-пятых! [Андрей:] Вот это ближе к делу (Розов 1). [G.:] All right-if you want me to be frank - first... [A.:] Listen, could you make it short and start with "tenthly"! [G.:] All right! Uventy-fifthly!... [A.:] Now you're talking (1a). -
17 Д-142
БЛИЖЕ К ДЕЛУ ( Invar fixed WO1. Also: К ДЁЛУ(!) ( usu. indep. sent) (used as a prompt, appeal, or command) do not digress, speak relevantlyget (come, stick) to the pointget (down) to business get (down) to the business at hand to business! get down to brass tacks.«Но к делу, к делу, Маргарита Николаевна. Вы женщина весьма умная и, конечно, уже догадались о том, кто наш хозяин» (Булгаков 9). "But come to the point, Margarita Nikolayevna. You are a very intelligent woman and have naturally guessed who our host is" (9b).(Авдонин:) Побежал я, короче говоря, в контору. Комнату просить. Очень плохо соображал... (Третий коммунист:) Под газом? (Авдонин:) Какой - под газом! Рано утром. (Яблоков:) Ближе к делу, Авдонин (Салынский 1). (А.:)...То put it briefly, I ran to the office to ask for a room. I hardly knew what I was doing.... (Third communist:) Were you tight? (A.:) I wasn't tight at all. It was early in the morning. (Ya:) Stick to the point, Avdonin (1a).Теперь к делу: что вам сказала княгиня Литовская обо мне?» (Лермонтов 1). "Now, to business! What did the old Princess Ligovskoy say to you about me?" (1a).2.AdjP subj-compl with бытье ( subj: это), usu. pres) this is more relevant than what was said beforethis is more to the point(in limited contexts) now you're talking.(Галя:) Хорошо, если ты хочешь откровенности - пожалуйста: во-первых... (Андрей:) Слушай, нельзя ли прямо -в-десятых! (Галя:) Хорошо! В-двадцать-пятых! (Андрей:) Вот это ближе к делу (Розов 1). (G.:) All right-if you want me to be frank—first... (A.:) Listen, could you make it short and start with "tenthly"! (G.:) All right! Twenty-fifthly!... (A.:) Now you're talking (1a). -
18 честный
honest имя прилагательное:straightforward (простой, прямой, откровенный, честный, движущийся прямо вперед, ведущий прямо вперед)foursquare (честный, квадратный)clean-handed (честный, невинный) -
19 прямой
-
20 идти
и Итти1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.* * *1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)[де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го
де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що
[ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)
иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́
\идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить
\идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)
\идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)
\идти ти́ на что — іти́ на що
идёт снег — іде́ (па́дає) сніг
на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що
не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить
разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб
2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́тидни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)
3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники
4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Пойти прямо к делу — Устар. Начать с главного. Я пойду прямо к делу: скажите мне, откуда вы берёте это спокойствие, как удаётся вам сохранить тишину, достоинство, эту свежесть в лице, мягкую уверенность и скромность в каждом мерном движении вашей жизни? (Гончаров.… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Приступить прямо к делу — Ср. взять быка за рога … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
приступить прямо к делу — Ср. взять быка за рога … Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология
к делу! — без околичностей, обиняков и разглагольствований, к делу не относящихся Ср. К делу, к делу, закричали мы, уж не свои ли похождения ты хочешь нам рассказывать? Тургенев. Андрей Колосов. Ср. Полагаю, что для вашей репутации... лучше будет отложить… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Привлечение третьего лица к делу — (litis denuntiatio, Streitverkhündigung) в гражданском процессе заключается в том, что тяжущийся (истец или ответчик), извещая третье лицо о производящемся деле, вместе с тем приглашает его принять участие в деле и способствовать выигрышу его.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Условия недопустимости участия эксперта в производстве по уголовному делу — эксперт не может принимать участие в производстве по уголовному делу: при наличии обстоятельств, предусмотренных статьей 61 УПК России (т. е. если он: является потерпевшим, гражданским истцом, гражданским ответчиком или свидетелем по данному… … Энциклопедический словарь-справочник руководителя предприятия
Условия недопустимости участия дознавателя в производстве по уголовному делу — дознаватель не может участвовать в производстве по уголовному делу, если: он является потерпевшим, гражданским истцом, гражданским ответчиком или свидетелем по данному уголовному делу; он участвовал в качестве присяжного заседателя, эксперта,… … Энциклопедический словарь-справочник руководителя предприятия
ГОСТ 7.83-2001: Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Электронные издания. Основные виды и выходные сведения — Терминология ГОСТ 7.83 2001: Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Электронные издания. Основные виды и выходные сведения оригинал документа: 3.6. вторичная упаковка: Упаковочный контейнер (конверт, коробка), в… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
ГОСТ 7.81-2001: Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Статистический учет выпуска непериодических, периодических и продолжающихся изданий. Основные положения — Терминология ГОСТ 7.81 2001: Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Статистический учет выпуска непериодических, периодических и продолжающихся изданий. Основные положения оригинал документа: 3.1 авторский лист:… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Прекращение производства по делу — форма окончания производства по делу без вынесения решения, по основаниям, прямо предусмотренным законом, с запрещением вторичного обращения в суд с тем же требованием … Правоведение: глоссарий
К делу! — Къ дѣлу! (безъ околичностей, обиняковъ и разглагольствованій, къ дѣлу не относящихся.) Ср. Къ дѣлу, къ дѣлу, закричали мы, ужъ не свои ли похожденія ты хочешь намъ разсказывать? Тургеневъ. Андрей Колосовъ. Ср. Полагаю, что для вашей репутаціи...… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)